Пам'ять про наших загиблих захисників

Безпалько Олександр Іванович народився 5 червня 1974 року в селі Томаківка Дніпропетровської області. У 1976 році сім' я переїхала до села Андріяшівки Роменського району, де він і пішов до першого класу. По закінченню школи у 1989 році, вступив до Роменського сільськогосподарського технікуму, де оволодів професією механіка. Саме завдяки навичкам блискуче розбиратися у техніці, потрапив до ремонтної бригади одного із підрозділів ЗСУ. Його руками разом з іншими побратимами було повернуто в стрій не одну одиницю бойових машин. Ремонтні справи чергувалися із виїздами на нульові позиції. На життєвій дорозі Олександра Івановича свого часу були і строкова служба у ЗСУ, і служба у міліції. Багато років працював у різних нафторозвідувальних компаніях, а також на одному із місцевих елеваторів. У 1995 році одружився, має двох синів. На жаль обірвалася життєва стежина Олександра. За волею долі смерть наздогнала його у селі Підгірне Запорізької області, що за 70 кілометрів від Томаківки на Дніпропетровщині , де він народився 5 червня 1974 року. Безпальку Олександру Івановичу назавжди 49.

Бутко Роман Анатолійович народився 13 березня 1990 року у селі Гудими Роменського району Сумської області. Згодом сім’я переїхала на Лохвиччину – у село Юсківці.  Роман закінчив Лучанську загальноосвітню школу. Навчався у Сумському аграрному університеті на юридичному факультеті, який закінчив у 2016 році.

Народився – 7.11.1963 року

Євгеній народився в селі Плавинище Роменського району Сумської області. Невдовзі родина переїхала до села Глинськ на Роменщині

Симоненко Дмитро Миколайович Народився 1 травня 1990 року у с. Глинськ Роменського району на Сумщині. Мама - Симоненко Любов Олександрівна - медичний працівник у Глинській лікарській амбулаторії. Батько - Симоненко Микола Михайлович - майстер в Глинському професійному аграрному училищі. Вікторія - молодша на 5 років сестра.

Дудка Юрій Андрійович народився 21 грудня 1980 року у с. Хоминці Роменського району Сумської області.. Проживав у м. Кременчук Полтавської області. Працював на сталеливарному та вагонобудівному заводах. Мобілізований до Збройних Сил України як доброволець. Учасник антитерористичної операції на Сході України. Мінометник 93-ї механізованої бригади. Солдат. Загинув 29 серпня 2014 року, прикриваючи відхід наших військ з Іловайського котла так званим «Зеленим коридором» на дорозі поміж с. Многопілля - с. Червоносільське - с. Осикове. Значився у списках безвісти зниклих. Ідентифікували за ДНК у 2015 році. Поховали Юрія Дудку в селі Хоминці (там живуть його батьки) біля молодшого брата, який також загинув в АТО.

Дудка Володимир Андрійович - механік-водій 9-ї реактивної батареї 3-го реактивного артилерійського дивізіону 27-го реактивного артилерійського полку  Сухопутних військ Збройних Сил України, старший солдат.

Не пробачимо ворогові жодної втраченої душі