Андріяшівська громада
Роменський район Сумська область
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Симоненко Дмитро Миколайович

Дата: 02.10.2023 10:41
Кількість переглядів: 104

Фото без описуСимоненко Дмитро Миколайович

Народився 1 травня 1990 року у с. Глинськ Роменського району на Сумщині.
Мама - Симоненко Любов Олександрівна - медичний працівник у Глинській лікарській амбулаторії.
Батько - Симоненко Микола Михайлович - майстер в Глинському професійному аграрному училищі.
Вікторія - молодша на 5 років сестра.



1 вересня 1996 року - пішов до 1 класу Глинської загальноосвітньої школи. Перший дзвоник прозвучав із його рук на шкільному стадіоні.
Першою вчителькою була - Філоненко Олександра Іванівна
Класним керівником у старших класах - Рокитянський Петро Миколайович
Батько Дмитра став багато вживати алкоголю, дуже бив маму і Дмитра, тому батьки розлучилися у 2002 році.
Батько залишився проживати у подружньому будинку, а мама з 11-річним сином та 6-річною донькою були змушені шукати нове житло. Спочатку жили у місцевій лікарні, потім у невеличкій кімнаті приблизно 3х4, в якій було затісно для 3 осіб, потім знімали будинок, де батько часто приходив та турбував маму з дітьми, вибивав вікна та погрожував, згодом сімʼя посилилася у будинок сімʼї Медуниць, де прожили 12 років.
Після загибелі Дмитра, на наступний рік (у 2015 році) сімʼя виїхала із села.
У 2012 році мама Дмитра була змушена поїхати на заробітки до Італії у звʼязку зі скрутним фінансовим становищем у сімʼї.
З батьком Дмитро намагався налагодити спілкування, але батько не хотів відновлювати стосунки, тому після чергових батькових образ Дмитро зупинив свої спроби.
Сестра ніколи не намагалася налагодити стосунки з цією людиною.

У 2005 році закінив 9 класів Глинської загальноосвітньої школи.

У 2005 році вступив до Глинського професійного аграрному училища
Курсовим керівником був Сірінько Анатолій Іванович, якого Дмитро сприймав за батька та прислухався до всіх настанов викладача, підтримували дружні стосунки навіть після закінчення навчання.
Дмитро в закладі здобув освіти:
Бджоляр;
Слюсар з ремонту сільськогосподарської техніки та устаткування;
Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва кат. А1, А2, В1;
Водій транспортних засобів категорії С
Оператор компʼютерного набору.
Був активним учасником художньої самодіяльності, спортивних змагань, також був старостою групи.
В 2008 році за спеціальністю тракторист-водій, працював в училищі до служби у Збройних Силах України.

За станом здоровʼя Дмитра не взяли строкову службу, за це він дуже переживав. Оскільки він виріс без батька, то вважав, що армія допоможе стати йому справжнім чоловіком і захисником своєї родини, тому пішов на службу за контрактом.
У 2010 служив у військовій частині А1107 - 48-ма Камʼянець-Подільська інженерна бригада. (Хмельницька область), там він у липні цього ж року дав присягу на вірність Україні.

У 2010 році Дмитро визначився з військами у яких хотів би проходити подальшу службу - це стала 25-та Дніпропетровська окрема повітряно-десантна бригада (25ОПДБр)
З 2010 до 2013 роки був водієм-кранівником у військовій частині А1126

21 вересня 2013 року - одружився з Наталією, проживав у Новомосковську з дружиною та прийомним сином.

З листопада по грудень 2013 року - командир відділення парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону військової частини А1126.

25 березня 2014 року мобілізований до Збройних Сил України для участі в анти-терористичній операції (АТО), з перших днів війни (з 2014 року) брав участь у бойових операціях.

Був ввічливою, працелюбною, чесною, чуйною людиною, прекрасним сім’янином, веселим, товариським чоловіком.
Захоплювався автомеханікою та комп’ютерними технологіями.

31 липня 2014 під час потужного обстрілу бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків поблизу м.Шахтарськ Донецької області загинув, прикриваючи маневр свого підрозділу. Осколок потрапив між пластинами бронежилета і завдав смертельного поранення.
З боку росіян обстріл тривав 2 години. > Вікторія Саєнко: Дмитро загинув миттєво, про це свідчать слова його побратима, який знаходився із Дмитром в одному окопі - Андрія Шинкаревського: «Обстріл тривав 2 години, коли ми почули «свист» «Граду», я упав в окоп одразу, а Дмитро повернувся подивитися і упав на мене, коли «свист» притих, я кажу йому: «Семен, вставай!», але Дмитро у відповідь мовчав. > Вікторія Саєнко: Я його скинув із себе і побачив, що у нього пішла кров із рота».
Вікторія, молодша сестра Дмитра, яка була на його опізнанні в морзі, підтверджує той факт, що на зубах брата були залишки засохлої крові.

Прощання з воїном відбулося у рідному селі Глинськ - 3 серпня 2014року

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року Дмитра Миколайовича Симоненка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Державну нагороду вдові героя Наталії Симоненко та його сестрі Вікторії Симоненко, вручили 22 січня 2015 року.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь