29 січня 2022 року виповнюється 104- та річниця бою під Крутами
29 січня 2022 року в Україні відбувається вшанування пам’яті Героїв Крут. Бій під Крутами став символом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежністьУкраїни.
Історична довідка: в 1917 році постала Українська Центральна Рада та створена нею Українська Народна Республіка. Прихід до влади у Росії більшовиків у жовтні 1917 році становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. В ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких війські з фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили росіян у розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни протии Радянської влади в Росії і на Україні”.
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.
Після захоплення Полтави, вздовж залізниці на захід наступала більшовицька 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач - 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися. Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. Спільно з іншими військовими підрозділами та добровольцями 25–27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач. Однак під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися.
28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики почали рухатися до Києва. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взятии Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо”.
Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). Здебільшого вони були не готовими до військових дій і мали поганее озброєння. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналися близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. 29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже булла зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб. Вiдомi прiзвища 20 з них - це студенти Народного унiверситету: Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв. Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу укласти мир між урядом Української Народної Республіки і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору.
Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих біля залізничної станції Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.
Сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.
Бібліотекарі Старосинявської центральної районної бібліотеки оформили виставку-спогад «Крути: подвиг і трагедія України», присвячену 103-й річниці бою під Крутами. Представлені на виставці видання надають можливість детально ознайомитись з історичними фактами тих часів. Пропонуємо вашій увазі деякі з них:
Крути. Січень 1948 року : док., матеріали, дослідж., кіносценарій/ упоряд. Я. Гаврилюк .- К.: Вид. центр «Просвіта».- 840 с.
До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників під Крутами.
Героїка трагедії Крут / упоряд. В.І.Сергійчук .- К.: Україна, 2008.- 464с.
Взявши до рук книгу із спогадів учасників бою під Крутами осмислює героїку подвигу юнаків України в ім’я своєї Вітчизни. Книга містить сценарій Галини Яблонської вечора вшанування пам’яті героїв Крут «І слава їх встає, не вмерши».
Сорока Ю.В. Бій під Крутами .- К.: Золоті Ворота, 2013 .- 120 с.
Читаючи сповнені душевного болю рядки, мимоволі ставиш перед собою питання : ким же були ті «славні, молоді» люди, смерть яких оспівав поет? За що загинули і які обставини привели їх на Аскольдову могилу у Києві, щоб навіки поховати там, покривши невмирущою славою. Що вчинили вони героїчного, достойного того, щоб перший президент самостійної України Михайло Грушевський назвав їх героями.
Мадаєв В. Україна, 1918 : Хроніка.- Харків: Фоліо, 2020 .- 295 с.
Книга – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Про одну з цих подій ви можете прочитати в розділі «Бій під Крутами» (31 -57 с.)
Тур-Коновалов К. Крути 2018 : роман .- Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2019.-224 с.
Роман присвячується борцям за свободу України. Вони хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю і стали на захист Батьківщини, щоб жити в вільній країні.
Про трагічні події 1918 року створені сотні полум’яних патріотичних рядків. Поет Павло Тичина закарбував їх на скрижалях народної пам’яті. Книга Тичина П.Г. Золотий гомін .- К.: Криниця, 2008.- 608 с.вміщує вірш
«Пам’яті тридцяти»: «На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українських, славних, молодих…»
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі... Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу української нації - жити у вільній країні!
