27 липня — День медичного працівника
Завжди поряд і готові прийти на допомогу
Саме працівники первинної ланки медичної допомоги першими розпочинають протистояння й боротьбу за здоров’я, а то й життя людини з хворобами та інфекціями. І, якщо вже проводити паралелі з нашим сьогоденням, на їхні плечі лягає як «розвідка» — збір інформації про причини захворювання, так і дії зі знешкодження чи хоча б стримання «агресора». Хоча останнім часом візити фахівців у села, навіть з обласного центру, стають майже буденністю. Все ж повсякденна турбота про здоров’я жителів залишається прерогативою і місією медиків «первинки».
Глинська дільниця — в числі найбільших
Для понад трьох тисячі мешканців найближчим медзакладом є Глинська медамбулаторія та сім фельшерських пунктів у Новій Греблі, Голінці, Ярошівці, Волошнівці, Хоминцях, Локні, Артюхівці. У вищеназваних селах працюють фельдшери. А у Глинську — три медичні сестри, молодша медична сестра та водій. Двічі на тиждень приїздить із Перекопівки лікар (працює за сумісництвом). А ще він по графіку веде прийом пацієнтів й у навколишніх селах.
Також медики за потреби опікуються навчальними закладами — ліцеєм, школою-інтернатом і загальноосвітньою (є і «штатний» медпрацівник) та дитсадком.
У медамбулаторії є обладнання для загального аналізу крові, а також визначення рівня вмісту цукру та холестерину, аналізу сечі. Зроблять тут і кардіограму. Також працює денний стаціонар на 5 ліжок. За пів року там перебувало 170 чоловік. Можна пройти профілактичний огляд.
КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Андріяшівської та Хмелівської сільських рад активно співпрацює з Сумським перинатальним центром, Сумською клінічною лікарнею, волонтерською місією «Фріда» й іншими благодійними організаціями та проєктами медичної допомоги. Тож і в Глинській амбулаторії відбуваються прийоми ендокринолога, кардіолога, окуліста, ортопеда, гінеколога, невропатолога та інших лікарів. Погодьтеся, навіть у мирний час доїхати до райцентру, щоб потрапити на прийом до фахівця, було непростим випробуванням і для здорової людини. А нині, через повітряні тривоги, все стало ще складнішим навіть для жителів міста. До того ж є можливість безкоштовно отримати призначені препарати зокрема від цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, провести обстеження на вірусні гепатити, ВІЛ .
Втім, левова частка турбот про здоров’я місцевих мешканців, природно, лягає на плечі «своїх» медиків.
— Найчастіше люди скаржаться на гіпертонію та інші проблеми із серцево-судинною системою, діабет, остеохондроз, нервові розлади. До Ромен далеко — 50 кілометрів, добиратися дорого. Тож намагаємося допомогти людині тут. Якщо лікаря в цей день немає, ми завжди в телефонному режимі можемо отримати термінову консультацію, спираючись на аналізи і симптоми. Якщо не справляємося, тоді направляємо на консультацію до вузьких спеціалістів у місто, — розповідає сімейна медична сестра Лідія Барановська. І вона знає про що говорить, адже вже 32 роки беззмінно працює в Глинську.
Втім, якщо говорити про стаж роботи, то її випереджає колега — молодша медична сестра Ольга Світлична: вже за кілька місяців — у листопаді — виповниться 40 років, як вона шістнадцятилітньою одягла білий халат і присвятила себе медицині.
Проте справжнім аксакалом на Глинській дільниці є фельдшерка з Ярошівки Лідія Никифорова. У свої 78 впевнено крокує в ногу з молодшими колегами, а ще надзвичайно відповідальна й сумлінна в роботі.
У сімейної медичної сестри Катерини Момот такі поважні дати ще попереду. Хоча за плечима вже десятиріччя досвіду. Вона опікується маніпуляційним кабінетом, денним стаціонаром і — однією з найважливіших ланок сільської медицини — аптечним пунктом.
— Намагаємося закуповувати найбільш ходові препарати, привозимо й те, що люди замовляють, також за рецептами по програмі «Доступні ліки», — говорить Катерина.
З господарським підходом
Фельдшерський пункт у Гаях здалеку схожий на невелику садибу дбайливих господарів. Та і зблизька — теж. Як і всередині. Тут з 1992 року трудиться Володимир Кучеренко. І про нього колеги говорять не лише, як про фахівця в боротьбі з людськими болячками, а й про людину з господарським хистом. Адже доклав рук до облаштування «робочого місця»: щоб і йому, і людям було зручно й затишно. Так, минулого року тут побудували внутрішній туалет із системою каналізації, що насамперед пов’язано з безпечним ставленням до медичних відходів. Наприклад, тепер після миття підлоги дезрозчин не потрапляє у зовнішнє середовище. Ще раніше забезпечили пункт холодною і гарячою проточною водою, встановили нагрівачі. Також у 2023-му поклали плитку, перекрили дах на прохідному коридорові й обшили стіни пластиком.
Втім, більше спілкувалися про справи медичні.
— Зараз обслуговую 454 жителів, із них — 61 дитину. 390 декларацій підписано з лікарями Хмелівської медамбулаторії Центру первинної медико-санітарної допомоги Роменського району, — розповідає завідуючий ФП. — З обладнання останнім часом вдалося придбати електрокардіограф, прибор для вимірювання цукру у крові — глюкометр, забезпечені й тонометрами. Ліки для невідкладної допомоги отримуємо в повному обсязі, і це, вважаю, головне.
Володимир Кучеренко вказує на тенденцію до старіння населення. А люди пенсійного віку потребують допомоги не тільки на базі медичного пункту, але й часто удома. В середньому за день звертаються 15-20 чоловік. Також обслуговує і школу, де навчається 46 учнів. Постійні профілактичні огляди дають змогу виявляти різні хвороби так би мовити «в зародку». От і нещодавно одного пацієнта направили на Суми на дообстеження. Виявлено 5 онкохворих. Проблема, на щастя, на ранній стадії, тож триває лікування.
— Зараз стало набагато менше кишкових хвороб, але «омолодилася» гіпертонія і збільшилася кількість хворих на цукровий діабет вторинного типу. Мабуть, це пов’язано з війною, з постійними стресами, — розмірковує медик.
Працює тут і аптечний пункт, де можна придбати мінімальний набір необхідних ліків, не їдучи в місто, або замовити необхідні й отримати протягом кількох днів.
Не оминають ФП і сімейні лікарі — проводять прийоми відповідно до графіка. Вже 5 раз у Гаях бували представники благодійних медичних організацій. І щоразу два десятки відвідувачів отримували необхідні препарати після медогляду.
Відданість обраній справі
У Басівському фельдшерсько-акушерському пункті вдалося поспілкуватися не лише з його господинею сестрою медичною Лілією Гловою, а й з сімейним лікарем Ганною Бочаровою, яка згідно з графіком приїхала для проведення прийому пацієнтів.
Заклад оснащений медичною та оргтехнікою: є комп’ютер, принтер, глюкометри, ваги, електрокардіограф… Також тут проводять фізпроцедури, зокрема УВЧ. У разі необхідності надають невідкладну допомогу. Медикаментами забезпечує районний ЦПМСД. Працює й аптечний пункт.
Минулоріч зробили внутрішній санвузол із проточною водою, частково відремонтували приміщення. Будівля опалюється твердим паливом.
— На нашій дільниці з лікарями Хмелівської амбулаторії Ганною Бочаровою і Федором Зельним уклали декларації 348 чоловік з Басівки та прилеглих сіл, — розповідає Лілія Глова. — Традиційні скарги — це гіпертонія, гіпертонічний криз, алергічні реакції… Двічі на місяць, зокрема й сьогодні, до нас приїздять лікарі по графіку. Тих, хто не може пересуватися, обслуговуємо вдома.
— Працюю сімейним лікарем у Хмелівській амбулаторії вже 4 роки. Тож бувала у всіх фельдшерських пунктах і добре знаю місцевих мешканців. Сьогодні також відвідаю тих пацієнтів, що зробили виклики додому, а ще проведу прийом у фельдшерському пункті в Гаях, — долучається до розмови Ганна Бочарова. — Загалом алгоритм роботи напрацьований і звичний: після встановлення діагнозу — виписую рецепт на необхідні медпрепарати, якщо потрібно — надаємо невідкладну меддопомогу, в разі погіршення стану — викликаємо швидку.
Лілія Глова з гумором згадує про те, як часом лунає опівночі телефонний дзвінок і доводиться брести по коліна у снігу, під яким уже тала вода, на інший кінець села до розтривоженої новинами з фронту бабусі, щоб заспокоїти і «збити» тиск. Чи про схожі «подорожі» безмісячної ночі вже влітку на велосипеді з налобним ліхтарем. І залишається лише дивуватися витримці тих, хто обрав за професію рятувати здоров’я і життя інших попри війну, відключення світла, епідемії, вибрики погоди та інші напасті. І бути хоч трішки вдячним за їхню щоденну нелегку й відповідальну працю.
